info@vzayemodiya.net
+38 (061) 270-92-91
+38 (067) 393-80-65

Сексуальне рабство: чому постраждати може кожен

Фахівці б’ють на сполох: обсяги внутрішньої торгівлі людьми в Україні стрімко зростають. Сексуальна експлуатація – одна з найпоширеніших форм такої «торгівлі». Проте злочинці більше не вивозять жертв закордон – вони знаходять їм «роботу» на Батьківщині. І вибратися з такого рабства часто далеко не так просто, як здавалося б.

Школярка Катерина, як і багато інших подібних їй жертв, потрапила до сексуального рабства не з власної волі. Її батько помер, мати виїхала на заробітки закордон, але так і не підтримувала Катю та її бабусю матеріально (вирішила витрачати зароблені кошти вже на нову родину). Таким чином, грошей дівчині не вистачало, тож дуже привабливою виглядала пропозиція сусідки Валентини підзаробити влітку у Києві нянею. Разом із іншою неповнолітньою, Катю відвезли до столиці. Про те, що за дітьми вона не доглядатиме, дівчина збагнула вже під час зустрічі із «роботодавицею». Дівчат примусили працювати повіями на Кільцевій дорозі Києва. Будь-яка спроба втекти жорстоко каралася. Більше того: «покарання» злочинці знімали на відео – щоб інші дівчата не повторювали спроби втечі.

Катю врятував один з «клієнтів», який купив їй квиток до міста, де проживала тітка дівчини. Звідти Катя незабаром вирушила додому. Оскільки на телефонні дзвінки «підлегла» не відповідала, колишня сусідка Валентина пустилася на її пошуки. Правоохоронці затримали злочинницю вже біля будинку неповнолітньої.

Жертви обраховуються десятками тисяч

Такі історії часом виринають на сторінках кримінальної хроніки й обурюють аморальністю злочинців та необачністю жертв. За даними представництва Міжнародної організації з міграції в Україні понад 110 тисяч українців постраждали від торгівлі людьми, починаючи з 1991 року, а в Міністерстві внутрішніх справ України звітують, що вже у 2010 році співробітники МВС виявили 337 злочинів, які підпадають під ст. 149 Кримінального кодексу України «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини». Із них більшість випадків стосуються або трудової, або сексуальної експлуатації.

У МВС розповідають, що потерпілі від сексуальної експлуатації часто або не мають можливості звернутися до правоохоронних органів, або просто бояться. «Зазвичай ми не чекаємо, поки потерпілі звернуться до міліції, адже в більшості випадків жертви бояться помсти з боку злочинців», - зазначає Олександр Кравченко, старший оперуповноважений в особливих справах Департаменту боротьби з кіберзлочинністю і торгівлею людьми.

Правоохоронці фіксують зростання випадків сексуальної експлуатації залежно від сезону. Наприклад, коли розпочинаються літні вакації і багато людей вирушають у курортні містечка, туди «підтягується» і криміналітет, який має на меті заробити за рахунок експлуатації дівчат в секс-індустрії під час туристичного сезону.

Заробітки жертв сексуальної експлуатації «символічні». Правозахисники розповідають, що навіть якщо злочинці віддають їм гривень 40-50 із їхнього добового заробітку, то лише для того, щоб якщо у майбутньому потерпіла заявлятиме до правоохоронних органів за фактами її експлуатації, «роботодавці» зможуть представити свої аргументи: мовляв, їй же платили певні гроші.

Загалом серед найважливіших заходів для попередження внутрішньої торгівлі людьми в Україні, в тому числі – сексуальної експлуатації, фахівці виділяють підвищення обізнаності громадян, та боротьбу з бідністю та економічною відсталістю регіонів. І хоч друге лишається переважно обов’язком держави, до першого може долучитися фактично кожен.

Зрештою, ніколи не знаєш, де тобі загрожує небезпека. Тож будьте уважнішими до інформаційних кампаній з питань торгівлі людьми, які проводять різні громадські організації – часто у брошурах та інформаційних бюлетенях містяться конкретні поради щодо того, як врятуватися з рабства або ж як допомогти іншим. Там також можна знайти телефони «гарячих ліній» уповноважених та компетентних державних установ чи громадських організацій, куди можна звернутися як в екстреному випадку, так і просто за порадою. Загалом, окрім того, що в кожній області є підрозділи МВС із боротьби з торгівлею людьми, майже в кожній з областей України працюють громадські організації, що мають значний досвід у питаннях попередження торгівлі людьми та надання кваліфікованої допомоги постраждалим.

Будьте уважні, обираючи роботу

14-річну Олю до порнофотографа привела її… хрещена. Оскільки «спеціалізацію» чоловіка тітка не знала, ніяких злих намірів щодо своєї племінниці не мала – лише хотіла, щоб дівчина спробувала себе в якості моделі і потім мала добрі перспективи у столиці. Фотограф порадив кілька так званих «фотосесій»: мовляв, дівчина вродлива, з такою працювати в радість. Батьки раділи тому, як доньку нахваляє стороння людина, й особливо не опирались. Вони навіть не здогадувалися, що чоловік використовує Олю та кількох інших дівчат її віку у порнографічних фотосесіях, які потім з’являлися в інтернеті. Дівчина ж мовчала, бо боялася, що фото побачать у її містечку.

«Фотосесії» тривали майже рік – доки злочинця не затримали правоохоронці. Оля покинула школу, не закінчивши навіть 9 класів. Нині, у 17 років вона має серйозні проблеми зі здоров’ям і скалічену психіку.

У Міжнародній організації з міграції (МОМ) розповідають, що жертвою сексуальної експлуатації може стати кожен, незалежно від статі, здобутої освіти чи спеціальності. «Переважно це жінки від 18 до 24 років. Але повірте, злочинці можуть завербувати будь-кого. До сексуального рабства потрапляють навіть люди одружені, з вищою освітою та попереднім досвідом роботи. Всіх жертв сексуального рабства вирізняє одна спільна риса – довірливість», - наголошує Оксана Горбунова, заступник координатора Програми протидії торгівлі людьми Представництва МОМ в Україні (у 2010 році до МОМ звернулося понад 370 жертв сексуальної експлуатації).

Експерт наголошує на тому, що вкрай важливо остерігатися підозрілих пропозицій роботи, адже більшість жертв сексуального рабства свого часу повірили в обіцянки високої зарплатні, вигідних умов праці тощо. «Головне – агенція з працевлаштування чи безпосередньо роботодавець повинні мати належні документи – наприклад, ліцензію. Інколи злочинці навіть пропонують підписати контракт, але він фіктивний, не має ніякої юридичної сили. Тож якщо виникають якісь підозри, варто або не погоджуватися на роботу взагалі, або звернутися за допомогою, скажімо, до державних установ або громадських організацій, які могли б перевірити роботодавця або посередника, надати консультацію», - додає Оксана Горбунова.

Експлуатація дітей для виготовлення порнографічної продукції. Ситуація в Україні:
• Україна входить до числа лідерів світової індустрії дитячого порноринку. За даними Інтерполу, дохід від фото- та відеопорнографії, виробленої в Україні, становить понад 100 млн доларів на рік.
• За поширенням дитячої порнографії в Інтернеті Україні посідає сьоме місце в світі, свідчать дані Фонду Internet Watch Foundation.
• Основними групами дітей, які мають найбільший ризик постраждати від дитячої проституції, порнографії та торгівлі дітьми є безпритульні, бездоглядні діти, з багатодітних, соціально-деструктивних, неповних родин, малозабезпечених сімей; діти віком від 13 років і старше. Опитування дітей 14-18 років серед вразливих груп виявило, що:
• 11% показували своє голе тіло;
• 10,4% дозволяли торкнутися до голих частин свого тіла (ощупати себе);
• 7,8% займалися сексом за певну плату;
• 3,2% погоджувалися сфотографуватися або знятися у фільмі в оголеному вигляді.
Пропозиції щодо дій сексуального характеру надходять дітям від дорослих родичів, сусідів, знайомих; незнайомих чоловіків та жінок у різних місцях (на ринку, вокзалі, вулиці, дорозі, зупинці, під‘їзді); друзів, ровесників, знайомих старшокласників.

Сексуальна експлуатація дітей, кіберзлочинність – нові форми насилля проти дітей, які з’являються в мережі. 27% дітей підтвердили, що до них зверталися незнайомі особи через чережу інтернет, 30% ¬дітей контактували із незнайомцями, 28% відсилали свої фото та 17% відсилали інформацію про свої родини.

За даними Проекту «Права жінок та дітей в Україні»
http://vsirivni.com.ua/child-abuse.html

Для злочинців головне залякати «підлеглого»

Найчастіше до пастки злочинців потрапляють українські жінки з сіл та містечок, де зазвичай бракує потрібної інформації (особливо в момент прийняття рішення про нове місце роботи). Це також мешканці тих регіонів, де постійно бракує роботи. За даними дослідження Київського міжнародного інституту соціології, проведеного у 2008 році, факторами вразливості до внутрішньої торгівлі людьми в цілому чи сексуальної експлуатації зокрема є, перш за все, бідність, безробіття або низький рівень доходів, молодий вік та неосвіченість.

Не менш важливо розуміти поширену схему сексуальної експлуатації. Коли мова йде про транскордонну торгівлю людьми, мета злочинців полягає в тому, щоб перетворити жертву на розгублену та беззахисну: її переміщують у незнайоме середовище (де зазвичай переважає чужа мова та культура), вилучають документи тощо. Коли йдеться про внутрішню торгівлю людьми, зазначає Оксана Горбунова з МОМ, механізм приблизно той самий. Хоч жертва і перебуває у знайомому їй мовному середовищі, її залякують, їй погрожують і часто ізолюють від будь-яких «небезпечних» контактів. «Дуже часто людину від самого початку заганяють у борги, щоби було легше нею маніпулювати», - додає експерт.

Якщо ви чи ваші близькі потрапили у сексуальне рабство, перше, що важливо зробити, - це подолати страх. Злочинці повинні бути покарані. Навіть якщо та справа, в яку втягнули вас чи ваших близьких, і приносить вам якусь матеріальну користь, жертва сексуальної експлуатації, по-перше, повністю залежна від «роботодавця», по-друге, фактично підтримує кримінальний злочин.

 

До кого звернутися про пораду та допомогу?

Правоохоронні органи
Якщо Ви постраждали від торгівлі людьми за кордоном або в межах України, зателефонуйте за Телефоном довіри Департаменту боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, Міністерства внутрішніх справ України: 044-254-76-04 (ПН-ПТ з 10:00 до 18:00);

Державна соціальна служба для сім’ї, дітей та молоді
• 044 288 33 02
http://www.dcssm.gov.ua
В Україні діє 1893 центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, 9 центрів медико-соціальної реабілітації жертв домашнього насильства, 21 центр соціально-психологічної допомоги; 82 притулки для дітей служб у справах дітей; 32 центри соціально-психологічної реабілітації дітей.

Гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми (МОМ):
0-800-505-501 безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні
527 - безкоштовно з номерів Білайн, Київстар, МТС та life :)
www.stoptrafficking.org.ua Гаряча лінія з протидії дитячій порнографії («ЛаСтрада Україна»):
0 800 500 335
http://internetbezpeka.org.ua

До порятунку постраждалих мають бути залучені якнайбільше людей. Це мають бути, зокрема, родичі чи друзі, адже їх не шантажують, вони мають документи і здатні вільно звернутися до правоохоронців. Терпіння і наполегливість у цій справі неодмінно принесуть конкретні результати.

Погодьтеся, багато громадян чомусь упевнені, що проблеми, про які розповідають у новинах, обговорюють у телепрограмах, пишуть у газетах стосуються будь-кого, але не їх самих. Однак злочинний світ часто ближче, ніж здається. І хоч у його пастки може потрапити кожен, особлива небезпека нависає над тими, хто часто демонструє легковажність по відношенню до ймовірної небезпеки.

Примітка. Імена потерпілих змінені з метою
дотримання їхнього права на конфіденційність.

 

автор: Олена Ремовська

 

 

Анонс тренінгів

Нема подій

Наші фахівці: