Кожна дитина переживає періоди підвищеної чутливості до навколишнього світу. У кожного віку є свої страхи, які в разі нормального розвитку з часом зникають.
Діти дошкільного віку бояться багато чого (максимум страхів в 5-8 років): болі, лікарів, хвороб, висоти, води, покарання та інше.
Багато дітей відчувають страх, коли потрапляють у темряву. І в казках, і в міфах, і в кіно, якщо герої потрапляють в темряву, то вони стикаються з темними силами. На жаль, наші діти зараз дивляться занадто багато передач, де їм показують всякі кошмари. Почуття страху зростає. Страх перед темрявою в тому числі. Що робити в таких випадках?
Добре пам'ятати, що антиподом темряви є світло. Потрібно дати дитині, яка боїться темряви, можливість засипати при світлі слабкої лампи. Треба подумати, як зробити так, щоб коридор, яким, дитина буде вночі йти в туалет, був освітлений.
Деякі діти приходять додому після школи в порожню квартиру. Їм страшно. Треба дозволити дітям включати всі лампи відразу, щоб їм було світло, і вони могли впевнитися, що в квартирі нікого чужого немає.
Існує три найбільш дієвих способу подолання дитячих страхів: інформування, послідовний досвід і присутність людини, яка може допомогти.
Страх темряви у віці 4-9 років вважається віковим (нормальним) страхом. Просто батькам слід правильно на нього реагувати.
Рекомендується:
• спокійно співпереживати (не можна дражнити, лякати, соромити дитини);
• обговорювати з дитиною його страхи (чим більше дитина говорить про свої страхи, тим він швидше від них позбавиться);
• намалювати страх. Попросіть дитину намалювати те, чого вона боїться, і поруч себе. Нехай себе вона намалює більшою або якось захищеною стосовно лякающого об'єкту;
• розіграти страх у грі. Можна придумати сюжет, в якому дитина може розправитися зі своїм страхом, відіграти свої емоції в символічній формі. Спробуйте подружитися зі страхом. Можна, наприклад, подарувати дитині «чарівну паличку», яка допоможе справлятися зі страхом.
Пам'ятайте, що страхи не зникають швидко. Вам знадобиться час, щоб впоратися з ними.
Крім того, важливо справлятися не тільки з самим страхом, але й з обставинами, які збільшують тривожність і боязкість дитини.
Ірина Куратченко